Знання

Стратегії підживлення в напівперіодичній ферментації: як швидкість подачі визначає щільність клітин і вихід розчинного продукту

Ферментація з високою щільністю клітин означає вирощування культури до концентрації біомаси, значно вищої за ту, яку забезпечує проста періодична подача середовища, — за рахунок поступового, а не одноразового внесення джерела вуглецю. Цей прийом називають напівперіодичним (fed-batch): поживне середовище дозовано вводять у апарат протягом процесу відповідно до споживання поживних речовин клітинами, що змінює характер росту клітин і може підвищити як вихід, так і якість рекомбінантного білка, який вони виробляють [6].

Це важливо, бо об'ємний вихід — грами продукту на літр культуральної рідини — є добутком двох величин, які змінюються не синхронно: кількості біомаси в апараті та кількості продукту, яку виробляє кожна клітина. Секреція гетерологічного білка залежить і від концентрації біомаси, і від питомої швидкості секреції продукту, причому сама ця швидкість секреції не є сталою за зміни питомої швидкості росту [4]. Підживлення — це важіль, який задає обидві величини одночасно.

Підживлення, щоб обмежити ріст, а не максимізувати його

Найпоширеніша схема — подача з обмеженням за вуглецем: глюкозу подають настільки повільно, що клітини постійно відчувають її нестачу, тож швидкість росту задає швидкість подачі, а не максимальна спроможність клітин. У системі струшуваних культур E. coli, побудованій на ферментативному вивільненні глюкози, процес проходив у три етапи: контрольований ріст у напівперіодичному режимі з обмеженням за глюкозою до OD600 близько 10, потім внесення стимуляторів росту разом з індуктором, що забезпечувало ефективний синтез білка протягом 3–6 годин, після чого — період повільного росту тривалістю 16–21 година, під час якого рекомбінантний білок повільно синтезувався та згортався [1]. Було досягнуто щільності клітин, що відповідає 10–15 г·л⁻¹ сухої маси клітин, а об'ємні виходи розчинного рекомбінантного білка зазвичай були більш ніж у 10 разів вищими, ніж у стандартних культурах на LB, Terrific Broth чи мінеральному сольовому середовищі [1]. Автори пояснюють це покращення добре контрольованим фізіологічним станом, який підтримувався протягом усього процесу [1].

Момент щодо якості в цій роботі варто відокремити від моменту щодо виходу. Найбільше зросла частка розчинного — правильно згорнутого — білка у зібраних клітинах [1]. Повільне контрольоване підживлення не лише нарощує біомасу; воно змінює співвідношення згорнутого та неправильно згорнутого продукту, з яким доводиться мати справу на наступних стадіях.

Напівперіодичний режим з обмеженням за глюкозою також масштабується. Чотири білки з дисульфідними зв'язками було отримано в біореакторах з мішалкою з використанням штаму E. coli зі збереженими цитоплазматичними відновлювальними шляхами, що ко-експресував сульфгідрилоксидазу та ізомеразу дисульфідних зв'язків, у напівперіодичних ферментаціях на глюкозі в хімічно визначених мінімальних середовищах [5]. Без оптимізації процесу очищений фрагмент людського одноланцюгового антитіла IgA 1 досяг 139 мг/л, а курячий авідин — 71 мг/л, тоді як очищені виходи людського гормону росту 1 та інтерлейкіну 6 становили близько 1 г/л [5].

Форма профілю підживлення

Одна з груп ітеративно змоделювала накопичення продукту в табличному програмному забезпеченні й застосувала оптимізатор для пошуку такої часової залежності подачі, яка максимізує об'ємну продуктивність [4]. Знайдена ними оптимальна фаза підживлення складалася з експоненційної подачі за максимальної питомої швидкості росту, за якою йшла фаза з лінійно зростаючою швидкістю подачі й, відповідно, рівномірно спадною питомою швидкістю росту [4]. Експериментальна перевірка у двох незалежних напівперіодичних культивуваннях добре узгоджувалася з даними оптимізованої моделі й дала 2,2-кратне підвищення об'ємної продуктивності [4].

Це корисна форма профілю для перенесення в розробку процесу: рости швидко, доки нарощувати біомасу дешево, а потім свідомо дати швидкості росту знизитися, поки клітини продовжують виробляти продукт. Модельний підхід також допускає врахування додаткових біологічних і технологічних обмежень або інших функцій для питомої продуктивності та виходу біомаси як додаткових вхідних даних [4].

Температура як частина стратегії підживлення

Швидкість подачі — не єдина змінна, якою оператор керує під час фази підживлення. Напівперіодичну методику з обмеженням за температурою для штаму Pichia pastoris Mut+ порівняли з традиційним напівперіодичним режимом з обмеженням за метанолом для секретованого рекомбінантного злитого білка [2]. Процес з обмеженням за метанолом давав близько 1 г·л⁻¹, однак продукт був суттєво деградований протеазою [2]. За процесу з обмеженням за температурою вихід зріс до 2 г·л⁻¹ повнорозмірного продукту без помітної протеолітичної деградації [2].

Проточна цитометрія частково пояснила цю різницю. У процесі з обмеженням за метанолом відсоток мертвих клітин швидко зростав протягом початкової фази подачі метанолу, сягаючи приблизно 12% після близько 40–70 годин подачі метанолу [2]. У процесі з обмеженням за температурою швидкість загибелі клітин була низькою і сталою, досягаючи 4% мертвих клітин після приблизно 150 годин подачі метанолу, і це корелювало з нижчою активністю протеаз у надосадовій рідині культури [2]. Питома активність алкогольоксидази в процесі з обмеженням за температурою була у 3,5 раза вищою [2]. Автори пропонують три механізми, що цьому сприяють: зменшення протеолізу через нижчу температуру, зменшення протеолізу через те, що менше клітин лізувало й вивільняло протеазу, та вища швидкість синтезу завдяки вищій активності алкогольоксидази [2].

Окреме дослідження P. pastoris на штамі Δoch1, що експресував рослинну пероксидазу, розглядало температуру, pH і розчинений кисень у сукупності стосовно фізіології клітин, морфології, лізису, продуктивності та чистоти продукту [7]. Культивування за 30 °C давало низьке питоме споживання метанолу під час адаптації та ризик накопичення метанолу протягом процесу, тоді як 20 °C було вкрай сприятливим як для продуктивності, так і для чистоти продукту [7]. Утворення клітинних скупчень у цьому штамі було функцією джерела вуглецю, а не параметрів процесу, і супроводжувалося лізисом клітин [7].

Поза межами мікробних систем

Та сама логіка діє і в системах клітин ссавців та водоростей. Напівперіодичне культивування зазвичай використовують для виробництва рекомбінантних білків у клітинах CHO, де поживне середовище, що містить багато компонентів, впливає на характеристики росту клітин і може покращити як вихід, так і якість білка [6]. Гетеротрофні мікроводорості досягали щільності клітин понад 100 г·л⁻¹ сухої маси клітин для видів Chlorella, Crypthecodinium і Galdieria завдяки контрольованому внесенню органічних джерел вуглецю та енергії в напівперіодичному режимі, у недорогому, добре визначеному мінеральному середовищі, зазвичай доповненому глюкозою [3].

Що може піти не так і про що запитувати

Кілька з цих досліджень показують, що фаза підживлення — це водночас і час, коли продукт втрачається. У сконструйованому процесі з E. coli для гераніолу 81,4% летючого продукту було втрачено протягом перших 5 годин ферментації в безрозчинниковій системі, а більшу частину решти господар біотрансформував у геранілацетат; додавання ізопропілміристату для утворення водно-органічної двофазної системи запобігло випаровуванню, і за контрольованих умов ферментації виробництво сягнуло 2,0 г/л [8]. Висновок має загальний характер: покращений профіль підживлення мало чого вартий, якщо продукт водночас споживається, модифікується або деградує в апараті.

Для виробника, який оцінює процес або партнера з перенесення процесу, запитання випливають безпосередньо з наявних даних. Що обмежує ріст під час підживлення — вуглець, температура чи обидва чинники, і чи обґрунтований цей вибір даними про лізис клітин та цілісність продукту, а не лише титром [2][7]? Чи профіль підживлення є фіксованою рецептурою, чи його оптимізували за моделлю залежності питомої продуктивності від питомої швидкості росту [4]? Чи наведений вихід стосується розчинного, очищеного продукту, чи загального експресованого білка, адже ці дві величини можуть різко розходитися [1][5]? І чи виконується процес на хімічно визначеному мінімальному середовищі, яке робить баланс вуглецю та азоту явним і придатним для перенесення [5]? Вищі об'ємні виходи також зменшують необхідний об'єм культури, що скорочує час і зусилля, витрачені на подальшу обробку [1]. У великому масштабі ефективні та економічно доцільні біотехнологічні процеси залишаються найскладнішою частиною навіть там, де фундаментальні знання доступні [3].

Джерела

  1. Krause M, Ukkonen K, Haataja T, Ruottinen M, Glumoff T, Neubauer A, Neubauer P, Vasala A. A novel fed-batch based cultivation method provides high cell-density and improves yield of soluble recombinant proteins in shaken cultures — Microbial cell factories, 2010-02-19.
  2. Jahic M, Wallberg F, Bollok M, Garcia P, Enfors SO. Temperature limited fed-batch technique for control of proteolysis in Pichia pastoris bioreactor cultures — Microbial cell factories, 2003-06-18.
  3. Bumbak F, Cook S, Zachleder V, Hauser S, Kovar K. Best practices in heterotrophic high-cell-density microalgal processes: achievements, potential and possible limitations — Applied microbiology and biotechnology, 2011-05-13.
  4. Maurer M, Kühleitner M, Gasser B, Mattanovich D. Versatile modeling and optimization of fed batch processes for the production of secreted heterologous proteins with Pichia pastoris — Microbial cell factories, 2006-12-11.
  5. Gąciarz A, Khatri NK, Velez-Suberbie ML, Saaranen MJ, Uchida Y, Keshavarz-Moore E, Ruddock LW. Efficient soluble expression of disulfide bonded proteins in the cytoplasm of Escherichia coli in fed-batch fermentations on chemically defined minimal media — Microbial cell factories, 2017-06-15.
  6. Xu WJ, Lin Y, Mi CL, Pang JY, Wang TY. Progress in fed-batch culture for recombinant protein production in CHO cells — Applied microbiology and biotechnology, 2023-01-17.
  7. Gmeiner C, Saadati A, Maresch D, Krasteva S, Frank M, Altmann F, Herwig C, Spadiut O. Development of a fed-batch process for a recombinant Pichia pastoris Δoch1 strain expressing a plant peroxidase — Microbial cell factories, 2015-01-08.
  8. Liu W, Xu X, Zhang R, Cheng T, Cao Y, Li X, Guo J, Liu H, Xian M. Engineering Escherichia coli for high-yield geraniol production with biotransformation of geranyl acetate to geraniol under fed-batch culture — Biotechnology for biofuels, 2016-03-11.

Також у: Instagram

Усі статті