Виробництво білка в E. coli: штам-господар, дизайн гена та вихід
Перш ніж рекомбінантний пептид або білок можна очистити, його потрібно виробити. У бактеріальному процесі це означає внесення гена цільової молекули в Escherichia coli — швидкозростаючу бактерію, яку використовують як продукційну клітину, — і вирощування клітин доти, доки вони не наповняться продуктом. Усе, що відбувається далі, від того, скільки клітинної маси доведеться обробляти, до того, чи потребує молекула перефолдингу, визначається на цьому етапі.
Опубліковані огляди одностайні щодо того, чому E. coli є варіантом за замовчуванням. Її описують як один з організмів вибору для виробництва рекомбінантних білків і як широко використовувану платформу експресії, підкріплену великим каталогом експресійних плазмід, багатьма сконструйованими штамами та багатьма стратегіями культивування [1]. Другий огляд перелічує ті самі причини конкретніше: відносна простота, недороге та швидке культивування з високою густиною, добре вивчена генетика й велика кількість сумісних молекулярних інструментів [2].
Господар — це вибір, а не даність
Найчіткіший задокументований приклад — утворення дисульфідних зв’язків. Дисульфідний зв’язок — це ковалентний зв’язок між двома залишками цистеїну, який утримує форму згорнутого білка. Як еукаріотичні, так і прокаріотичні організми підтримують свою цитоплазму у відновленому стані, тому утворення дисульфідних зв’язків у цьому компартменті ускладнене [5]. Еукаріотичні клітини утворюють ці зв’язки в окиснювальному середовищі ендоплазматичного ретикулума під час експорту; бактерії не мають еквівалентного компартмента, але мають системи експорту та ферментативні активності для утворення й контролю якості дисульфідних зв’язків в окиснювальній периплазмі [5]. Виробництво білків із правильно утвореними дисульфідними зв’язками з високим виходом описують як постійний виклик, і лише небагато штамів призначені для посттрансляційних модифікацій, таких як утворення дисульфідних зв’язків [3].
Одна з інженерних відповідей — штам SHuffle, побудований на основі супресорного фону trxB gor, у якому цитоплазматичні відновлювальні шляхи послаблені так, що дисульфідні зв’язки можуть утворюватися в цитоплазмі, з інтегрованою в хромосому дисульфідною ізомеразою DsbC без сигнальної послідовності [3]. У роботі з характеризації цього штаму фон штаму B перевершив версію K12, а коекспресія мутантних тіоредоксинів і гомологів PDI покращила виходи різних субстратних білків [3]. Це корисне нагадування для всіх, хто порівнює технологічні маршрути: два штами, що несуть ту саму плазміду, не є взаємозамінними.
Сама послідовність гена задає межу
Синтетичні гени дедалі частіше використовують для виробництва білків, оскільки інформацію про послідовність отримати легше, ніж відповідну фізичну ДНК, а кодуючі послідовності зазвичай перепроєктовують для підвищення експресії [4]. Систематичну перевірку цієї практики варто знати в деталях.
Були створені набори синтетичних генів для експресії в E. coli, що кодували ДНК-полімеразу та одноланцюгове антитіло [4]. Гени в межах кожного набору відрізнялися лише синонімічним використанням кодонів — той самий білок, інше «написання» ДНК. Експресія коливалася від невизначуваної до 30 % клітинного білка [4]. Кількість виробленого білка сильно залежала від кодонів, якими кодувалася частина амінокислот, а сприятливими кодонами були переважно ті, що зчитуються тРНК, найбільш зарядженими під час амінокислотного голодування, а не кодони, найпоширеніші у високоекспресованих білках E. coli [4]. Потім автори спроєктували, синтезували та перевірили нові гени з використанням таких зміщень у використанні кодонів, які, за прогнозами їхніх моделей, мали працювати добре, і підтвердили моделі [4]. Вони дійшли висновку, що використання кодонів у межах гена є критичним визначником досяжних рівнів експресії, і запропонували, що ту саму методологію можна використати для виведення алгоритмів проєктування для будь-якої системи експресії [4].
Звідси випливають два практичні висновки. По-перше, розчаровуючий титр може бути проблемою послідовності, а не проблемою ферментації. По-друге, поширений спрощений підхід — узгодження частот кодонів із найбільш високоекспресованими генами господаря — у цьому дослідженні не корелював з виходом [4].
Плазміда, промотор та індукція
Плазміда несе ген і генетичні елементи, які його вмикають. Серія pET широко використовується для виробництва рекомбінантних білків у E. coli; її модулі транскрипції та трансляції були вперше описані у 1980-х роках і відтоді не змінювалися [7]. Одна група повідомила про конструктивні недоліки в цих модулях, представила вдосконалені рішення та показала, що їх включення в pET28a забезпечило зростання виробництва білка — зміни, застосовні до більшості зі 103 векторів серії та прості у впровадженні [7].
Індукцію — момент, коли ви даєте клітинам команду починати виробляти продукт — також можна здійснити за допомогою температури. Система на основі промоторів pL та/або pR фага лямбда, регульованих термолабільним репресором cI857, широко використовується в прокаріотичних клітинах, причому індукція досягається підвищенням температури культури, зазвичай вище 37 °C [8]. Огляд цієї системи наголошує, що підвищення температури запускає різноманітні складні стресові відповіді поряд із самою надекспресією і що відносно небагато досліджень обговорюють ці одночасні ефекти; їх розуміння подається як шлях до вдосконалених стратегій високопродуктивного виробництва та виділення [8]. Змінні ведення культури та стратегії індукції названо серед біотехнологічних чинників, що впливають на надекспресію [8].
Температура має значення навіть тоді, коли вона не є індуктором. У роботі з оптимізації SHuffle умови експресії варіювали за температурою, умовами індукції, фоном штаму та коекспресованими білками-помічниками, і найбільший вплив на покращення виходів мала температура; автоекспресія цільових білків у цьому штамі давала вищі виходи активного чистого білка [3].
Звичайний сценарій невдачі
Попри все вищезазначене, експресія в E. coli часто призводить до нерозчинного та/або нефункціонального білка [2]. Розглянуті стратегії уникнення цього поділяються на дві групи: контрольована експресія цільової молекули в немодифікованій формі та модифікація конструкції з використанням міток експресивності й розчинності [2]. Фізіологічні особливості бактерій також відзначають як обмеження для виробництва в нативній формі поліпептидів, що зазнають значних посттрансляційних модифікацій [5].
Ще один шлях обходить живу клітину. Безклітинні системи E. coli зазвичай використовують бактеріофагові РНК-полімерази, такі як T7 [6]. Система, що використовує лише ендогенну РНК-полімеразу E. coli та сигма-фактор 70, виробила приблизно 0,75 мг/мл люциферази світляка та покращеного зеленого флуоресцентного білка в періодичному режимі, причому плазміду оптимізували з використанням різних регуляторних елементів і переробленого, краще трансльованого eGFP [6]. З трьох перевірених систем регенерації АТФ — креатинфосфат, фосфоенолпіруват і 3-фосфогліцеринова кислота — максимальне виробництво білка було отримано з 3-ФГК, а приготування сирого екстракту було оптимізоване до 12-годинної процедури, включно з культивуванням клітин [6].
Про що запитувати щодо процесу
Коли ви оцінюєте бактеріальний маршрут для пептиду або білка, дані свідчать про чотири запитання. Який фон штаму і чи був він обраний із певної причини, як-от утворення дисульфідних зв’язків [3][5]? Яка плазміда і який режим індукції, і чи були регуляторні елементи досліджені, а не успадковані [7][8]? І яка частка продукту є розчинною, адже нерозчинний або нефункціональний білок є очікуваним результатом достатньо часто, щоб існували цілі огляди про те, як цього уникнути [2]. Процес, що може відповісти на всі чотири, був розроблений; той, що не може, — скопійований.
Джерела
- Rosano GL, Ceccarelli EA. Recombinant protein expression in Escherichia coli: advances and challenges — Frontiers in microbiology, 2014-04-17.
- Sørensen HP, Mortensen KK. Soluble expression of recombinant proteins in the cytoplasm of Escherichia coli — Microbial cell factories, 2005-01-04.
- Lobstein J, Emrich CA, Jeans C, Faulkner M, Riggs P, Berkmen M. SHuffle, a novel Escherichia coli protein expression strain capable of correctly folding disulfide bonded proteins in its cytoplasm — Microbial cell factories, 2012-05-08.
- Welch M, Govindarajan S, Ness JE, Villalobos A, Gurney A, Minshull J, Gustafsson C. Design parameters to control synthetic gene expression in Escherichia coli — PloS one, 2009-09-14.
- de Marco A. Strategies for successful recombinant expression of disulfide bond-dependent proteins in Escherichia coli — Microbial cell factories, 2009-05-14.
- Shin J, Noireaux V. Efficient cell-free expression with the endogenous E. Coli RNA polymerase and sigma factor 70 — Journal of biological engineering, 2010-06-24.
- Shilling PJ, Mirzadeh K, Cumming AJ, Widesheim M, Köck Z, Daley DO. Improved designs for pET expression plasmids increase protein production yield in Escherichia coli — Communications biology, 2020-05-07.
- Valdez-Cruz NA, Caspeta L, Pérez NO, Ramírez OT, Trujillo-Roldán MA. Production of recombinant proteins in E. coli by the heat inducible expression system based on the phage lambda pL and/or pR promoters — Microbial cell factories, 2010-03-19.

